Криничанський район
Захоплення світом живих істот збагачує та наповнює життя людини особливим змістом, спостерігаючи за ними можна дізнатися багато цікавого та пізнавального.
Бібліотека – це місце, де людина може знайти осередок бібліотечних інновацій і актуального досвіду.
Директор КЗК Криничанської районної ради «Криничанська центральна районна бібліотека», високопрофесійний та креативний фахівець бібліотечної справи.
Володимир Макаренко — масштабна постать українського мистецтва, творчість якого стала відправним пунктом та орієнтиром для багатьох сучасних художників.
Село Адамівка має давню і багату історію, славиться своїми мешканцями і старовинною церквою, що збереглася з 1834 року.
Залізоносна земля Криворіжжя тисячоліттями таїла свої незліченні багатства, щоб відкритися одній людині та годувати мільйони.
Історія Криничанського району за останнє століття.
Від Першої світової війни до розкуркулення і голоду – таким був шлях Криничанського району на початку XX століття.
Протягом другої половини XIX ст. на території майбутнього Криничанського району засновані численні села, виникли промисловість і залізничне сполучення.
Землі Криничанського району були заселені з глибокої давнини. На середину ХІХ ст. тут налічувалися сотні поселень.
Юрій Пархоменко – ліквідатор аварії на ЧАЕС, організатор Криничанської районної організації «Союз Чорнобиль України», автор художньо-документальних книг.
Верхньодніпровськ – одне з найстаріших міст області з унікальною історією, цікавою сучасністю, талановитими людьми, які жили, працювали і прославляли його.
Чумакування проіснувало до 70–80 років XIX століття. Разом із ним зник цілий пласт української культури, пам’ять про яку залишилася в історичних свідченнях.
Олександр Поль об’їздив майже всю Катеринославську губернію, бував у різних українських та інших містах Російської імперії, відвідав кілька європейських країн.
Син робітника з Нижньодніпровська став видатним льотчиком, маршалом, Героєм Радянського Союзу, але залишився вірним рідному краю.
Олесь Завгородній, поет-громадянин, тонкий ніжний лірик, прискіпливий перекладач, був наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу.
25 жовтня 1943 року після тяжких кровопролитних боїв місто Дніпро було звільнене від фашистських загарбників.
Активне вивчення історії краю почалося у другій половині XVIII ст. Сьогодні краєзнавство має велику джерельну базу.
Немає більше Сошинівки, територія старого поселення вся пішла під воду. А на місці церкви залишилися лише руїни.
«Кривий Ріг-Головний» – головна брама міста – гостинно приймає всіх. Його архітектура, історія, сьогодення є віддзеркаленням життя Криворіжжя.
Своєю творчістю поет прокладав шлях українській мові в радянській літературі, був одним із засновників «моди» на українське слово.
Актор театру Л. Курбаса «Березіль», директор і головний режисер українського театру ім. Т. Шевченка у м. Кам’янському (Дніпродзержинську).
Тест на основі етнографічних записів Якова Павловича Новицького на Придніпров’ї.
Спогади про яскраве життя Олександра Павловича Пластуна, одного із засновників Живого музею Микити Коржа.
Письменник і журналіст Борис Матющенко вважав, що голодомори на Дніпропетровщині, організовані радянською владою, мали придушити українське селянство.
У неділю збирали до шлюбу молодих, вінчалися, з танцями, співом і жартами святкували весілля, відвозили молоду у дім молодого.
Напередодні весілля наші предки пекли коровай, прощалися з дівочою та парубоцькою волею, прикрашали гільце, плели вінки, запрошували родичів і сусідів.
