Інтелектуальне об’єднання винахідників і творчих працівників «Академія досліджень та винахідництва» багато років працює в Дніпропетровській обласній бібліотеці.
Видання Катеринославського земства впливало на формування регіональної ідентичності населення краю, підкреслюючи його етнографічну специфіку та своєрідність.
Відвідання клубу «Добра розмова» («Gabfest») в ДОУНБ – гарна можливість опанувати англійську мову, навчитись спілкуванню, подружитися з цікавими людьми.
Антоніна Підмогильна – часта гостя в школах і бібліотеках Новомосковського району, член літературного об’єднання «Вільна ліра», авторка дитячих і ліричних вірші
Дніпропетровське національно-культурне товариство «Романо Кхам» засноване для збереження культури, традицій, мови, формування національної свідомості ромів.
Колектив Новомосковської центральної районної бібліотеки підготував до друку збірку поета-аматора, вчителя Василя Бабаря, діяльність якого активно популяризує.
27 років співробітники Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького проводили етнографічне свято «Чисті джерела», популяризуючи українську культуру.
Творчий та життєвий шлях Валентини Олександрівни Орлової: журналіста, режисера, ведучої обласного радіо філії НСТКУ «Дніпропетровська регіональна дирекція».
Верхньодніпровська центральна районна бібліотека – одна з найстаріших в області, головна книгозбірня району, інформаційно-освітній і культурний центр міста.
Леон Ротенберґ – засновник катеринославського видавництва, видавець Повного збірника творів Тараса Шевченка, який побачив світ до 100-річного ювілею поета.
Ім’я колекціонера-фалериста, краєзнавця Володимира Кунцера у першій половині 1980-х досить часто з’являлося на шпальтах не тільки придніпровських часописів.
Для кожного з нас певне місце на землі асоціюється з людиною. У бібліотек Дніпровського району це Галина Гаврилова – професіонал, подвижник бібліотечної справи.
Дніпровський планетарій «Planetarium Noosphere» - цікавий заклад, що сполучає наукову та науково-популярну функцію – розповідає всім охочим про цікавий світ зір
Дніпропетровський мистецько-художній коледж започаткований 1944 року як технікум політосвіти. За 75 років з його стін вийшло немало відомих діячів мистецтва.
Зоя Іванівна Сербул – одна з найдосвідченіших і найкращих працівників бібліотечної галузі Дніпропетровщини. Її життєве кредо – «Горіти і запалювати інших».
Чому віддати перевагу – історії чи літературі? Нелегке питання вибору професії вирішили бібліотечна справа і краєзнавство, захопивши і заполонивши на все життя.
Ірина Кохан – засновниця й ідейна натхненниця краєзнавчого клубу «За покликом душі» при Широківській публічній бібліотеці, авторка любовної та пейзажної лірики.
Монумент Вічної Слави – найбільш знаковий пам’ятник міста на Дніпрі, присвячений темі війни та Перемоги, символ пам’яті про трагічний період нашої історії.
Вчені вважають, що Керносівський ідол є яскравою ілюстрацією до індуїстської Рігведи і свідчить про зв’язки Придніпровського краю зі стародівньою Індією.
Бібліотека – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта, розваги, створення безпечних просторів, а також доступ до інформації.
Він пише вірші, мріяв бути льотчиком, долі літературних героїв сприймав як особисті драми. Найбільш проникливі сторінки його життя пов`язані з театром.
Литовці Дніпра створили при обласній науковій бібліотеці культурно-діловий центр «Гінтарас» – «Бурштин», де вони могли би відчути дух своєї далекої батьківщини.
Директор Павлоградської міської ЦБС уміло поєднує виробничо-господарську діяльність, керівництво кадрами та впровадження сучасних послуг в бібліотечній справі.
Літературно-науковий і педагогічний збірник «Січ», заснований П. Єфремовим, виходив у м. Катеринославі в 1919 році в «Українському видавницві в Січеславі».
Директорка Томаківської ЦБС – гарна фахівчиня, справжня керівниця з великим творчим потенціалом, яка присвятила своє життя служінню її Величності Культурі.
Однією з найцікавіших загадок історії та культури краю є археологічні пам’ятки, так звані майдани. Дослідники пропонують численні версії їхнього походження.
Витончена фотохудожниця, майстриня художнього читання українського поетичного слова, блогерка, лауреатка численних конкурсів, фестивалів, творчих акцій.
40 років її доля була пов’язана зі всесвітньо відомим музеєм. Шлях від екскурсовода — до директора. Уособлення професійного натхнення та творчої майстерності.
Професіонал, подвижниця бібліотечної справи, мудра наставниця і просто хороша людина – директор Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Кінотеатри Катеринослава-Дніпра – цікава сторінка історії краю, яка стала вже легендою, бо жоден із цих закладів не витримав тиску нових часів і конкуренції.
Наталія Василенко – дослідниця історії літератури Придніпров’я другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст., одна з тих, хто стояв біля витоків музею «Літературне Придніпров’я
Олександр Васильович був не лише вмілим майстром, який залишив великий слід в культурі, але і чудовим педагогом, який передавав досвід молодшому поколінню.
Сьогодні неможливо уявити контекст «Дніпро-літературний», без її участі. Тому що більше трьох десятиліть вона повертає імена, які створили гідний літопис краю.
Організатор багатьох бібліотечних літературних клубів, яка у своїй роботі намагалася реалізувати будь-які ідеї щодо популяризації книг і залучення аудиторії.
Учасники проєкту «Ранкова книготерапія» побували і в Дніпрі, провели яскраві заходи для онкохворих діток і облаштували невеликі бібліотечки – «Лабораторії книго
Мешканці Сурсько-Михайлівки Солонянського району Олександр Пластун і Наталія Семенова перетворили селянську садибу на музей славетного запорожця Микити Коржа.
Навколо Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького завжди вирувало наукове, освітнє, культурне, громадське життя міста та краю.
Курган Товста Могила, досліджений в 1971 р. Борисом Мозолевським, подарував багато цінних археологічних знахідок, серед них і скіфську золоту пектораль.
Діяльність директора Верхньодніпровської бібліотеки направлена на впровадження інновацій в практику роботи бібліотек, розвиток сервісних послуг для користувачів
Поблизу села Капулівка, під водами «рукотворного моря», назавжди зникло місце Чортомлицької Січі, лише народна пам'ять нагадує про славетні традиції краю.
Унікальна атмосфера українського побуту, обрядів і звичаїв, чудова природа та історичні пам'ятки дозволять здійснити подорож у минуле українського козацтва.
Літературно-громадський тижневик «Степь», який виходів у Катеринославі протягом 1885–1886 рр., став для інтелігенції міста своєрідним степовим Парнасом.
Вона належить до тих виняткових керівників, з якими можна поділитися і печалями, і радощами, які готові тебе вислухати і по дружньому поспівчувати. І допомогти.
У селищі Токівському на Апостолівщині знайдено пам’ятку археології доби середньої бронзи – раннього залізного віку. Це – культове місце степових племен.
Кожна людина хоче і повинна знайти джерело свого початку. Тому поляки, які мешкають на Дніпропетровщині, створили таке місце, де вони могли би це відчути.
Вона називає себе музейним педагогом і креативним менеджером у музейній галузі і сподівається, що істфак ДНУ з часом випускатиме дослідників історії міста.