Лісова красуня горобина

Звисають грона горобини,
Гілля зимового окраса.
І тільки вітер щогодини
Шепоче: «Глянь, яка прикраса!»

Сергій Ущапівський

Осінньої пори серед моря барв різнокольорового листя, в садах і парках Дніпра, яскраво вимальовуються і усміхаються ранковому сонцю кетяги помаранчево-полум'яних плодів, що обважніло звисають на гіллі. То горобина осінь зустрічає. Кажуть, що горобина зими лякається, та це неправда. Ніхто не помічає, як скидає листя горобина, але всі радіють кетягам помаранчевих ягід, які є чудовим кормом для диких птахів і звірів. Взимку, коли дерева стоять оголені, яскраві ягоди найкраще заявляють про себе.

Горобина – окраса садків, квітників, лісів і міських парків Дніпропетровської області, неначе намисто, привертає до себе увагу. Вона є однією з найулюбленіших декоративних дерев у наших селах і містах. Милує вона зір своєю незвичайною красою в будь-яку пору року і в будь-якому вбранні.

Росте горобина швидко в перші 15–20 років життя, а пізніше ріст її уповільнюється. Доживає вона, як відомо з літератури, до 200 років, а родить щороку, починаючи з шести-восьмирічного віку і аж до 100–150 років, тобто впродовж всього життя. Врожай плодів із одного дерева нерідко досягає десяти центнерів, а часом – може досягати більше двох центнерів. Дерево може витримувати сильні посухи й короткочасні морози до – 28°C.

Можна виділити кілька видів горобини цікавих своїми властивостями. Так, горобина домашня, плоди якої після дозрівання набирають надзвичайних смакових якостей. Вони містять у собі менше одного відсотка яблучної кислоти, але багаті на цукор, тому при виготовленні з ягід сидру чи вина навіть нема потреби досолоджувати сік.

Берека, або глоговина має дуже цінну деревину і до того ж гарну за текстурою. Тому використовується для виготовлення меблів. Виробляють з неї і музичні інструменти: сопілки, флояри, флейти, навіть трембіти.

Велика селекційна робота з горобиною велася у Нікітському ботанічному саду, де було виведено багато сортів, гібридів і форм горобини з цінними і дуже смачними плодами. У наш час виведено багато декоративних форм горобини з пірамідальною та плакучою формою крони, а також кулястою. Є форми з незвичайними чорними плодами. Всі ті декоративні форми, переважно розмножують щепленням і дуже високо цінять у зеленому будівництві, їх висаджують у парках і скверах Дніпра.

Кулінарні та лікувальні властивості. Споглядати горобину всім приємно, та не всякий знає, що то ще й на диво корисна рослина... Найбільша її цінність – плоди. Вони у горобини подібні до мініатюрних яблучок, довжиною і товщиною не більше 1 см, зібрані у грона по 30–50 шт. В кожному «яблучку» від 4 до 8 насінин. Вони містять у собі багато корисних для організму людини речовин. Так, цукру в них близько 9%, а вітаміну С стільки ж, як у лимонах, смородині чи у хвої сосни й у листі первоцвіту; каротину – вдвічі більше ніж у моркві.

Самі по собі ягоди горобини не дуже смачні. Їхній кисло-гіркуватий смак не витримує конкуренції з сучасними сортами яблук, груш і свіжозаморожених ягід. Однак не слід забувати про їхню цінність. 3 них готують варення, компоти, желе, пастилу, кваси, оцет, лікери, приправи. Корисні сушені ягоди горобини: їх розмелюють і додають чи не в усі страви. У багатьох місцевостях ягоди горобини квасять із невеликою кількістю цукру і прянощів – гвоздики або кориці. Щоб позбутися гіркоти, ягоди горобини кілька разів проморжують в морозильній камері. Морожені ягоди перемелюють і добре перемішують з цукровою пудрою. Одержану масу використовують для чаю, компотів, начинки пирогів.

Плоди горобини мають і неабиякі лікувальні властивості. Вони визнані науковою медициною, і їх часто можна знайти в аптеках як вітамінний засіб. У народній медицині плоди горобини застосовуються як сечогінний та кровоспинний засоби. Великий вміст вітамінів дає можливість лікувати ними хворі ясна, а органічні кислоти покращують травлення їжі. З цією метою можна використовувати й листя горобини, яке містить вітаміну С майже вдвічі більше, ніж її плоди. Велика кількість дубильних речовин у плодах обумовлює їх в’язку дію. Плоди горобини допомагають при лікуванні деяких хвороб серця, печінки, зниженої кислотності шлункового соку, дизентерії тощо. Фітонцидні та дубильні речовини листя і плодів допомагають при гоєнні старих ран. Горобина виділяє фітонцидів більше, ніж часник, і біологічна активність їх вища, ніж у цієї рослини. Ось чому горобина практично не пошкоджується шкідниками.

Офіційна медицина вважає горобину деревом здоров'я. Порошок із її плодів входить в раціон харчування хворих діабетом і ожирінням, використовується як полівітамінний, проносний, кровоспинний, сечогінній, жовчогінний і потогінний засіб. Препарати з плодів підвищують резистентність кровоносних судин, знижують кількість жиру в печінці і холестерину в крові.

А вже ж як полюбляє горобину лісова звірина та птаство! Взимку, коли лютують морози і глибокий сніг вкриває землю, мешканцям лісу важко знайти корм. От і злітаються поласувати плодами куропатки, глухарі, тетеруки, рябчики, синиці, дрозди, снігурі, шишкарі, та інші птахи. Завдяки птахам інколи появляються десятки тисяч молодих дерев горобини. Деяка частина їх гине. Парнокопитні тварини охоче поїдають молоді пагони з поживним листям. Але тих молодих дерев, що виживають, цілком досить для продовження роду.

Горобина – дерево, в якому все корисне. Не зайвим буде додати, що горобина, крім усього, ще є й добрим медоносом, вона може дати з 1 дерева до 40 кг червонуватого і дуже запашного меду.

У давнину наші предки наділяли горобину магічною силою: вважалося, що вона захищає людей від світу мертвих та чаклунства, а воїнів – у боях. Ягода горобини знизу має вигляд п'ятикутної зірки, а це – язичницький символ захисту. Цю рослину знали ще скіфи. Вергілій писав, що вони довгими зимовими вечорами пили напій із горобини. Спосіб приготування вина з ягід горобини і меду дожив до наших днів. А квіти її здавна додавали до чаю, це надавало йому мигдалевого смаку.

Горобина також використовувалась у багатьох народних обрядах і звичаях. Колись на язичницьке свято Купала гілочки горобини чіпляли на кожні двері, щоб уберегтися від злих духів і недуг. Гілочка горобини має 13 листочків – це магічне число жіночої Богині (пов'язане з Місяцем), горобина захищає від блискавки. Вважається, що намисто з горобини, нанизане на червону нитку, зміцнює енергію, захищає від кволості та виснаження. Такі обереги слід освятити (зарядити).

В усі часи горобина своєю чарівною красою надихає митців на творчість. Поети складали вірші, музиканти писали пісні, а художники малювали картини.

Видатний художник українського походження Ігор Грабар, в різні періоди своєї творчості намалював цикл картин про горобину: «Горобини», «Осінь. Горобина і берези», «Горобинка». Картина «Осінь. Горобина і берези» написана ним у дусі французького імпресіонізму – поєднання розмитих мазків жовтого, коричневого, та зеленого створює образ золотої осені. На цьому тлі особливо виділяються червоні грона горобини. Написана художником в стилі постімпресіонізму картина «Горобинка» – чітке тло, яскраві кольори, проста композиція. На передньому плані полотна зображено горобину з червоними гронами та золотим листям. Картина «Горобини» – пізня робота митця, написана в 1924 році в експериментальній манері, де він виробляє свій стиль. На тлі світлого сільського пейзажу та похмурого неба зображено кілька горобинових дерев, що займають весь передній план картини. Приваблює погляд зелене листя та яскраві грона горобини.

Тема горобини актуальна і в роботах сучасних художників. Борис Єрьомін – Заслужений художник України, член Спілки художників України, працює в галузі станкового живопису, пейзажу, натюрморту. Він створив картину «Горобина», на якій яскраві кетяги ягід на гілочках, що стоять у вазі, неначе горять на блакитному тлі полотна.

Олена Моісеєнко, українська художниця, створила натюрморт «Осінь прийшла» де основою є букет осінньої горобини в кошику. Композиція передає сумні нотки, які супроводжують осінь, з її дощами і туманами.

Зверталися до образу горобини і поети. Так, Андрій Гагін, присвятив осіннім деревам цілий цикл творів: «В шелесті опалого листя. Осінь». Серед них і вірш «Горобина»:

Горобина рясніє червона;
Мов багаття яскраве горить.
То насправді її лише грона
із чарівності зіткана мить.
У очах вже від неї оскома,
У думках те проміння блищить.
В чому сила її, невідомо –
Та без погляду не залишить.

Відома українська поетеса, Марія Познанська присвятила цій рослині дитячий вірш «Горобина». Поетеса українського походження Лариса Борисенко написала гарний вірш про цю красиву червону ягоду. Він так і називається «Горобина»:

Червонощока та розкішна горобина
Між листям кетяги яскравістю горять,
Сором’язливо зашарілась, мов дівчина,
Що вперше хлопця вийшла зустрічать.
Тендітна і ошатна чарівниця,
В оздобі зелені промінням осяйна.
Очей не відірвать, не надивитись
На сонячність, що випромінює вона.

Існує і багато українських пісень, присвячених чудовому дереву. Дуже красиво і ніжно виконує пісню «Горобина червона» Ірина Білик. До речі, слова і музику вона написала сама:

Горобина червона –
Розіп'ята нитками намиста...
Горобину червону
Ти в руках своїх тримаєш тісно...
Вкрив її холодний іній
І солодкий сік весни...

Видатний український співак Назарій Яремчук не боявся експериментувати і пробував виконувати різножанрові пісні. За свою пісенну кар’єру заспівав десятки пісень, і багато з них стали хітами. Серед них і пісня «Горить горобина» на вірші  Миколи Мельникова. Музику до цієї пісні написав Олександр Злотник.

Знову в ночі безсонні
Пригадалось мені
Сяйво ягід червоних
Серед білих снігів.
Той вогонь при долині
Моє серце зігрів.
Знов горить горобина
На високій горі.

Дуже гарно, душевно і ніжно цю пісню виконує і Іво Бобул.

Ще є красива пісня, Оксани Білозір «Горобина ніч», де згадується дерево горобини. Вона написана на слова Лілії Золотоноші та музику Олександра Макаревича:

Ти забереш моє – «прощай»,
Сумління знову стане чистим.
Від мене тихо відвикай.
На горобині вже намисто.

На горобині водночас
Тривожне листя облетіло.
Я знову чую білий вальс,
Для тебе серце я відкрила.

Титульне фото: Горобина взимку