«Джерело» поетичного натхнення

Широкий степ Придніпров’я, родюча багата земля наділяє своїми дарами усіх. А ще саме тут народжується безліч талантів. Крізь повсякденність і бурі буття проростають крихкі паростки творчості поетів-самородків. Рядки віршів, як польові квіти, здивують своєю первозданністю.

У жовтні 1992 року міські поети Першотравенська зустрілися на вечорі лірики «Любов і осінь», в якій брав участь дніпропетровський поет-бард Валерій Ковтуненко. Ця зустріч засвідчила, що в місті багато талановитих людей і що їм необхідне творче спілкування, коло однодумців. Так у Віри Афанасіївни Постоногової, завідувачки Першотравенської міської бібліотеки, і Тетяни Володимирівни Моревої, яка очолювала міській відділ культури, з’явилась ідея об’єднати творчих людей в єдине ціле. І з цієї першої краплини й почалося джерело літературних талантів Першотравенська, яких згуртувало літературне об’єднання «Джерело» при міській бібліотеці. 

Серед членів об’єднання – Дмитро Приймак, який присвятив більшу частину своїх віршів тяжкій шахтарській праці; Ігор Румянцев – справжній поет-мислитель; Микола Саченко, який зумів гармонійно об’єднати в своїй творчості лірику душі та любов до праці шахтарів; Микола Марін і Микола Мартинов віртуозно описували в своїх поезіях буденність життя; Микола Терещук, який привносив своїм гумором в життя кожного читача радість і усмішку; Ганна Коробськата Любов Шевченко, що створюють яскраві ліричні образи; Станіслав Карпинський, який у творчій співпраці з поетами написав на їхні вірші понад сорок пісенних творів. І ось що примітно, у кожного із «джерельчан» є вірші, присвячені рідному місту Першотравенську, тому їхня творчість назавжди пов’язана з нашою малою батьківщиною.

…Це місто шахтарське.
Це місто моє!
Що разом із сонцем
До праці встає…
                             М. Терещук

Гімн міста Першотравенська теж створений поетом «Джерела» Миколою Мартиновим, а музику до нього написала Ольга Ігнатова.

Літературне об’єднання «Джерело» існує вже майже 26 років. Життя не стоїть на місці: за ці роки воно збільшувалось чи зменшувалося кількісно, але імена тих поетів, які багато років були і нині залишаються членами цього творчого товариства, стали невід’ємною частиною його історії.

…О чудо из чудес – объединенье!
Сюда стекаются ручьи стихов,
Здесь мыслей неотвязных наважденье,
Нагромождение банальных слов.
Но странным образом в стихах ложатся
Старинные, затертые слова…
                                                            М. Мартинов

Тих, хто стояв біля витоків об’єднання «Джерело», тепер поважно називаю ветеранами творчої спілки. Це: Лідія Скрипцова (3 збірки), Ніна Жила, Надія Мартиненко, Яків Олефіров (1 збірка), Любов Толмачова, Володимир Шевченко (2 збірки), Микола Терещук (1 збірка), Ганна Коробська (1 збірка), Микола Марін (2 збірки).В різні роки літературним об’єднанням керували Дмитро Приймак (2 збірки) і Микола Мартинов (7 збірок). Вже 10 років головою «Джерела» є Галина Удовиченко (3 збірки). І сьогодні об’єднання поповнюється новими талантами. Серед них Микола Воронов, Галина Затина, Неля Волощук.

…Поэт – Наставник и Учитель.
А в дни лихие – Утешитель.
Словам придаст изящный вид,
Полетом мысли удивит.
                                               Э.Небелицина

За роки існування об’єднання поетів міста Першотравенська вийшло понад двох десятків авторських збірок і декілька альманахів. Це: «Солнечные недра» (1995), «Полевыецветы Приднепровья» (2001), «Мгновенье цвета майського» (2004), «Поетичний ріднокрай» (2007), «Травневе суцвіття» (2009).

«Коли поезія є, її може хтось не помічати, та коли її немає, люди задихаються», – ці слова поета Євгена Винокурова могли б стати девізом Першотравенського літературного об’єднання «Джерело». Міські поети беруть активну участь у культурницьких заходах, даруючи слухачам свою творчість. Першотравенські поети завжди щиро раді бачити всіх талановитих людей. Так, у кожного з них своє бачення, свій стиль, своє коло спілкування, але і молодь, і ветерани «Джерела», єдині в прагненні передати свої почуття у віршованій формі, відгукуватися поетичним словом на те, що відбувається навколо, зберегти в римі історію рідного міста, мріяти про майбутнє.

Для багатьох першотравенців «Джерело» – це джерело натхнення!