Магдалинівський район

Дослідження приватної книжкової колекції дворянина, культурно-громадського діяча, почесного громадянина Катеринослава, радника Г.П. Алексєєва.

Бібліотека – центр життя громади, довідковий, інформаційний та освітній центр, співпраця з громадськими організаціями.

Люди і невблаганний час знищили чудовий маєток Алексєєвих у Котівці, лише фото та архівні свідчення повертають із небуття цю перлину придніпровського краю.

Майже три століття минуло відтоді, коли на берегах Кільчені оселилися предки сучасних мешканців села Почино-Софіївки.

Селище міського типу, райцентр Магдалинівка, виникло на землях Протовчанської паланки наприкінці XVIII століття.

Селіхова Юлія Миронівна – директор Перещепинської Централізованої системи публічних бібліотек, автор поетичних збірок і яскрава особистість.

Постать Петра Калнишевського, як і багатьох запорозьких кошових, оповита легендами та загадками.

Влада та самоврядування в запорозькій паланці відзначалися простотою й ефективністю, цьому сприяли і прямі контакти з громадою.

Олександр Басанець пише історичні повісті, оповідання, краєзнавчі нариси, гумористичні мініатюри. Прототипи його героїв – односельці, сільські трудівники.

Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.

1919–1921 роки в історії країни позначились вибухом повстань під національно-визвольними гаслами. Не залишилось осторонь старовинне козацьке село Бабайківка.

Омеляна Пасічного отаманом загону повстанці обрали не випадково. Він відзначався красномовством і запалював людей до спротиву більшовицькій владі.

Про дитячу літературу та дитячих письменників Наддніпрянщини: історичний аспект від письменниці Еліни Заржицької.

Його талант архітектора особливо розкрився при створенні пам’ятників, які додали неповторності мистецькому обличчю міста.

З ім’ям відомої майстрині та художниці пов’язане формування і розквіт української школи гобелену.

На Січі діяла сувора заборона на присутність жінок, а поза її межами одружених запорожців чекали сім’ї.

Вправні лучниці, вершниці, отаманші й навіть кошовий – історії відомі багато прикладів участі жінок у воєнних діях в козацькі часи.

У його Книзі життя три глави, три мотиви: кохання до жінки, рідної землі, Приорілля та синівська любов до батьків.

Знайомимось з історичним, поетичним і художнім надбанням літописця рідного Приорілля.

Українське село Личкове – одне з найстаріших приорільських сіл Новомосковського району, в якого своя цікава історія з її неповторними мешканцями.

Художник Іван Дмухайло, уродженець Магдалинівщини, учень видатних дніпровських митців, заслужений діяч мистецтв Білорусі про свою непросту долю.

Георгій Невечеря, працював у галузі побутового жанру та пейзажу, викладав творчу майстерність майбутнім митцям, активно займався музейною справою.

Перша третина XX ст. на Апостолівщині позначилася економічним зростанням, соціальними змінами, боротьбою за владу, голодоморами.

Непересічними були життя та творчість поета-шістдесятника, щирого патріота України, справжнього захисника Вітчизни, фронтовика-орденоносця Гаврила Прокопенка.

У неділю збирали до шлюбу молодих, вінчалися, з танцями, співом і жартами святкували весілля, відвозили молоду у дім молодого.

Донині збереглося багато старовинних легенд і переказів про козацькі скарби на теренах Запорозьких вольностей. Є про них і сучасні казки та вірші.

Наступного дня після весілля виконувались обрядові дії, які з часом набули ігрового характеру – «циганщина», обрядове купання батьків, збирання курей…

Історія села Степанівки, що славиться своїми сосновими лісами та повноводними озерами.

Чаплинка – приваблива річка з мальовничими берегами, перлина Дніпровсько-Орільського заповідника і всього краю.

Громадський діяч Катеринославщини Георгій Алексєєв доклав чимало зусиль для розвитку інфраструктури краю, освітніх і культурних закладів Катеринослава.

Унікальна садиба XIX століття, де можна побачити і відчути життя та побут наших прадідів і прабабусь. Цікаве дозвілля для духовного збагачення.

На розвиток кулінарних традицій Придніпров’я, мали свій вплив історичні та соціальні умови, природні й кліматичні особливості ще за часів козацтва.