Межівський район

Лідія Давиденко: через знання – до самовдосконалення

Колишній директор РКЗК «Межівська центральна публічна бібліотека», талановитий, високопрофесійний, щиро відданий бібліотечній справі керівник

Межівська центральна публічна бібліотека – центр творчої активності громади

Межівська бібліотека забезпечує право вільного доступу до інформації.

Іван Костиря: на межі духовного розтину

Іван Костиря – творець літературної енциклопедії Межівщини, кожен рядок якої дихає Україною.

Василь Мисик: літературні острови

Мандруємо незвіданими літературними островами оригінального поета, прозаїка, перекладача, інтелектуала свого часу Василя Мисика.

Людмила Яцура: «Твоя я пташка, Межова!»

Її полум’яне слово звучить нині не тільки на рідній Дніпропетровщині, але вже і по всій Україні та за її межами.

Як козаки харчувалися: кулінарні традиції Придніпров’я. Частина І.

На розвиток кулінарних традицій Придніпров’я, мали свій вплив історичні та соціальні умови, природні й кліматичні особливості ще за часів козацтва.

Козацькі пісні: Символ гордості Дніпропетровщини

Козацькі пісні Дніпропетровщини – важливий елемент культури та історії краю, історії України, невичерпне джерело знань про життя козаків і козацьку добу.

Тест «Чим хата багата, тим і гостям рада, або Що їли запорожці»

Кулінарні традиції Придніпров’я почали формуватися ще за часів запорожців. Козацької кухня – це неоціненний здобуток, яким можна пишатися.

Неймовірні межівські краєвиди

"Літній пейзаж" або наші літні мрії.

Смаки сучасної Дніпропетровщини. Частина 1. Автентичні страви

Цікавинки гастрономічного туризму Дніпропетровської області.

«Криниця» козацької традиції Дніпропетровщини

Ансамбль «Криниця» не покладаючи сил бореться за збереження козацьких пісень Дніпропетровщини, займаючись дослідженням і збором матеріалів.

Пушкін, який визволяв Дніпропетровськ

Генерал Юхим Пушкін обороняв Дніпропетровськ у 1941 році, визволяв його в 1943-му і навіки залишився на цій землі…

Тетяна Сулима-Бичихіна: колоритна письменниця Катеринославщини

Тетяна Сулима-Бичихіна – оригінальне літературне обличчя нашого краю, драматургиня, акторка, громадська діячка, активістка Січеславської «Просвіти».

Чумацьким шляхом. Частина. 3. У степах Катеринославщини

Чумакування проіснувало до 70–80 років XIX століття. Разом із ним зник цілий пласт української культури, пам’ять про яку залишилася в історичних свідченнях.

Сава Божко – голос українського степу

Його степовіада суто української ментальності увійшла в історію українського історичного роману.