Морозенко-Ковбаса Антон Фролович
Антон Морозенко-Ковбаса: наддніпрянець, репресований на Кубані

Наддніпрянець, репресований на Кубані

До 125-річчя від дня народження Антона Морозенка-Ковбаси

У виданій 1987 року в Едмонтоні (Канада) книжці спогадів «Здалека до близького» письменник Василь Сокіл згадує юність, проведену в Катеринославі (Дніропетровську) в 20-х роках. На схилі віку письменник жив в Австралії, а в Харкові побачив світ другий том його спогадів. Ось що пише, зокрема, Василь Сокіл: «Про те, що в той час існувала і діяла якась інша партія, ми, троє студентів ІНО (інституту народної освіти, так звали тоді університет – М.Ч.), (...) дізналися десь наприкінці 1923 року. Про це нас поінформував Антон Ковбаса, який належав до цієї партії. Звалась вона УКП (Українська Комуністична Партія). Розповів він, що ця партія дотримується основних положень комуністичних партій, але в умовах України посідає опозиційні настанови відносно правлячої партії більшовиків і легально бореться за втілення в життя, як сказано в одній з її пропагандистських брошур, – "справжньої ленінської національної політики". Це цілком відповідало нашим переконанням».

Хто ж він такий, Антон Ковбаса – людина з кумедним козацьким прізвищем?

З різних джерел по крихтах я зібрав інформацію про нього і подаю її тут у формі лапідарної довідкової статті: Морозенко-Ковбаса Антон Фролович (23 липня 1897, Павлоград, Дніпропетровської області – 11 грудня 1941, Магадан) – український журналіст і громадський діяч. Мав вищу педагогічну освіту. З 1915 по 1919 рік був членом Української соц¬іалістичної партії. Після створення партії боротьбистів став її членом, а від 1920 року – член Комуністичної партії (УКП), яка стояла в опозиції до КП(б)У в національному питанні. Був організаційним секретарем Катеринославського губернського комітету укапістів і сек-ретарем боротьбистської газети «Боротьба».

З 1 вересня 1923 р. у Катеринославі виходить селянська газета «Зірка» (редактор Іван Ткачук, згодом репресований), працювати в якій став і Антон Морозенко-Ковбаса як секретар редакції, а від 1925 року – і літературного журналу «Зоря». (В особистому архіві Василя Сокола збереглося колективне фото журналістів, які робили і газету, і журнал – серед них і А. Ковбаса).

У 1924 році, у зв’язку з ліквідацією УКП Антон Фролович стає членом КП(б)У. Ця партія, нагадую, в той час проголосила курс на українізацію, і формально ніби відпала потреба в опозиційній УКП. Газета «Зірка» проіснувала до 1930 року і влилася в обласну дніпропетровську газету «Зоря». У 1931–1932 рр. (можливо, і пізніше) Антон Фролович був співробітником «Зорі» й мешкав, як свідчить тогочасний телефонний довідник, на вулиці Незаможників (згодом – Челюскінців) у центрі Дніпропетровська. У червні 1929 року Моро-зенко в числі інших п’яти членів обирався до складу бюро Дніпропетровського літоб’єднання. 1936 року за «націоналістичні прояви» виключений з КП(б)У. Наприкінці 1936 р. виїхав на Кубань.

Проживаючи в станиці Старощербинівській, працював учителем, інспектором Щербинівського райвно. За участь в антирадянській організації («антирадянська агітація») постановою Особливої Наради НКВД СРСР від 17 березня 1940 р. засуджений на п’ять років виправно-трудових таборів. Помер у грудні 1941 року в «Севостлаге» (Магадан).

16 липня 1964 р. президія Краснодарського крайового суду скасувала постанову Особливої Наради НКВД СРСР і справу припинено за відсутністю складу злочину. Антона Морозенка-Ковбасу реабілітовано (посмертно).

Така коротко доля наддніпрянця Антона Морозенка-Ковбаси, репресованого на Кубані, одного з численних жертв сталінських репресій.