Колектив Новомосковської центральної районної бібліотеки підготував до друку збірку поета-аматора, вчителя Василя Бабаря, діяльність якого активно популяризує.
Він мав сміливість вдатися до жанру історичного епосу в поезії, для душі малював, впроваджував найсучасніші методи лікування у стоматології, був меценатом.
У його письменницькій мозаїці спостережливе журналістське слово, часом гостре, часом дотепне, але правдиве, здатне достукатися навіть до байдужого читача.
Інтелектуальна проза Валер’яна Підмогильного, незважаючи на більшість безперспективних фіналів та повну зневіру героїв, дає надію на світло та шанс, – «бути!».
Валер’ян Підмогильний – феномен в українській літературі першої половини ХХ століття: майстер психологічної прози, митець-філософ, перекладач з французької.
Вдача Валер’яна Полiщука сформувалася ще в дитинстві – бачити життя не тільки в обсягах рідного села. Хлопчик бачив велике й маленьке, створював свій космос.
Почесний громадянин міста Дніпра, людина багатогранного таланту, автор цікавих і глибоких за змістом романів і повістей, телевізійних та художніх фільмів.
Вісь, навколо якої обертається планета творчості Віктора Коржа, проходить через українські степи, де він народився, виріс, де сформувалася його духовна снага.
Володимир Луценко – представник цілої епохи в літературі, з правдивим безстрашним сатирично-драматичним, по-філософськи глибоким письменницьким словом.
Популярний свого часу письменник, якого англійці назвали «радянським Фенімором Купером», був хрещеником Дмитра Яворницького, вчився і жив у Катеринославі.
Григорій Бораковський зробив вагомий внесок не лише у розвиток земської медицини на Катеринославщині, а й мав значний вплив на українську драматургію XIX–XX.
Яна Ловчинська – молода письменниця з м. Кам’янське, учасниця мистецького проєкту «VivArt», переможниця літературних обласних і всеукраїнських конкурсів.
Василь Сологуб намагався бути правдивим, наскільки дозволяли обставини і умови радянського режиму. Любив свою землю, родину, друзів і був хорошою людиною.
Дитяча письменниця Зінаїда Грієва – веселий і добрий друг дитинства, її іронічні та жартівливі, завзяті й сумні твори подобаються різним поколінням дітей.
Іван Данилюк – член Національних Спілки письменників і Спілки журналістів України, лауреат І ступеня у номінації «Авторська поезія. Громадянська лірика».
Літературний портрет Катеринослава другої половини ХІХ ст. був би неповним без постаті Івана Манжури, який понад двадцять років прожив на Катеринославщині.
Л. Залата: «У людини повинно бути мудре серце і добрий розум» говорить східна мудрість, цей прозаїк і поет мав і те і друге, а ще володів мистецтвом любомудрія
У Кам'янському живе талановита письменниця Марія Дружко. Вона присвячує своє життя літературі та розвитку мистецтва, будучи музою творчого проекту «VivArt».
Відома письменниця Марко Вовчок тричі побувала в Катеринославі та Новомосковську. Але не через літературні справи, а трагічні обставини сімейного життя.
Літературна творчість поета Миколи Мілаша як тонкого камертона вібрацій ХХ століття, з його злетами та падіннями, осягненнями й оманами, драмами і трагедіями.
Микола Сарма-Соколовський – талановитий поет, прозаїк, публіцист, був членом Національної спілки письменників України, лауреат кількох літературних премій.
Сімдесят п’ять років минуло, як обірвалося життя М. Шутя, але його поезії і нині свіжі й неповторні. Вони, як і сам поет, назавжди залишаться в наших серцях.
Прозаїк, публіцист, громадський діяч. У 1960–1966 рр. очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію. Лауреат обласної премії ім. В. Булаєнка.
Поетеса – давній друг Центральної бібліотеки міста Жовті Води, керівниця літературної студії «Горицвіт», яка об’єднала письменників жовтоводської громади.
Чим цікаві письменники читачам? Вочевидь, тим, що їм у певній мірі вдається створити світ, схожий і несхожий на той, у якому вони та їхні сучасники живуть.
Зірка Олександра Бережного яскраво спалахнула його гарними вчинками, неперевершеним талантом, гідними подвигами і згасла у полум’ї російсько-української війни.
В його особі – покоління замовчуваних юнаків афганської війни, його поезія – зразок безмежної любові до отчого дніпрового світу та високої християнської моралі.
38 років лікар із Кам’янського Олекса Коваленко працював над поетичним переспівом українською мовою «Слова о полку Ігоревім», весь час удосконалюючи його.
Олесь Завгородній, поет-громадянин, тонкий ніжний лірик, прискіпливий перекладач, був наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу.
Павло Кашаєв — поет, перекладач, член Національної спілки журналістів України, лауреат літературних премій, понад тридцять років жив і працював у Дніпрі.
Олександр Басанець пише історичні повісті, оповідання, краєзнавчі нариси, гумористичні мініатюри. Прототипи його героїв – односельці, сільські трудівники.
Шукати добрі начала, «які ведуть нас до порозуміння і, аж ні в якому разі, не до розбрату й війни» – розмірковує поет над сучасною українською літературою.
Письменник,Член Національної спілки письменників України, ім'я якого занесено до Міжнародного біографічного довідника «Людина і творчість»(Велика Британія).
Глибина і розмаїття корінної української мови Придніпров’я представлені у «Словнику українських синонімів» письменника, журналіста і лексикографа Олекси Вусика