Обласна нарада письменників у м. Дніпропетровську

Обласна нарада письменників у м. Дніпропетровську

Україна, Дніпропетровська область,

У 1952 році у Дніпропетровську проводилась обласна нарада письменників і літературного активу, організована місцевим відділенням Спілки письменників України.

Протягом двох днів 16–17 лютого 1952 року у Дніпропетровську проводилась обласна нарада письменників і літературного активу, організована місцевим відділенням Спілки письменників України. Проведенням наради, звичайно ж, пильно опікувався комітет компартії на чолі з її секретарем товаришем Кириленком. Були присутні й письменники з Києва, серед них Олесь Гончар, Микола Нагнибіда, Марія Познанська, Василь Козаченко, літературний критик, редактор журналу «Вітчизна» Л. Новиченко, керівники та редактори київських видавництв.

Олесь Гончар // https://adm.dp.gov.ua/news/sobori-dush-svoikh-berezhit-druzi-pismennik-oles-gonchar-9b98da5d24e13bbec22580f900412e3dМарія Познанська // https://ukrlit.net/author/poznanska.htmlМикола Нагнибіда // http://proslovo.com/person/56-097-nagnibida-mikola  

З головною доповіддю виступив відповідальний секретар обласного відділення Спілки письменників Сергій Завгородній, розповів про роботу письменницької організації в післявоєнні роки. 

 Сергій Завгородній // http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15042

У літературних об’єднаннях, групах, гуртках Дніпропетровщини нараховувалось на той час близько 300 чоловік. Поруч з вже відомими авторами: О. Биліновим, Д. Ткачем, П. Бібою, С. Чорнобривцем – починали літературну діяльність педагоги І. Колесник та В. Баграновський, журналіст П. Максименко, бухгалтер дніпродзержинського ремісничого училища Стоянов, інженер-гірник Бузинарський, Г. Ашкіназі, О. Крилов, Щипко, Ф. Залата та інші.


Степан Чорнобривець //https://sites.google.com/site/litpridniprovj/proza/katalog/cornobrivec Петро Біба // https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1% jpg Олексій Крилов // http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1016 

У повоєнні роки в Дніпропетровську почав видаватись альманах «Вогні Придніпров’я». В другому випуску, який вийшов незадовго до наради, було надруковано твори близько сорока авторів, в тому числі й початківців.

Вогні Придніпров’я //https://retrokniga.com/allproduct/books/vogn%D1%96-pridn%D1%96prov%27ya#zoomImage

Як завжди в доповіді після звіту про набутки й досягнення йшла мова про недоліки, шляхи їх усунення. Недоліками вважалось те, що головна тема – пафос комуністичного будівництва – ще не досить розкрита у творах дніпропетровських письменників, мало творів про колгоспне селянство, а також дитячої літератури.

Критикувалась робота дніпродзержинського літературного об’єднання; газетам «Зоря» та «Днепровская правда» було зауважено, що вони мало друкують творів місцевих авторів і не сприяють тим самим їхньому творчому зростанню.

На той час в основі творчості будь-якого митця лежав принцип ідейності, обов’язком письменника було висвітлювати тему радянського патріотизму, дружби народів, невтомно боротись з найменшими проявами буржуазної ідеології, особливо українського буржуазного націоналізму, виконувати історичні постанови ЦК ВКП(б), пленумів партії тощо. Не всі твори відповідали цим настановам. На нараді було піддано критиці роман О. Билінова «Металісти» – секретар Червоногвардійського райкому партії товариш Ошанін знайшов у ньому цілий ряд недоліків, і автор з більшістю з них змушений був погодитись.

Дісталось і голові Спілки. Мельниченко, який розповідав про роботу літературного об’єднання при редакції криворізької газети «Червоний гірник», дорікнув С. Завгородньому, що той не надає потрібної допомоги криворізьким літераторам. А поет Ігор Пуппо закинув Спілці відсутність інтересу до літературної творчості студентів університету.

Виступали на нараді письменники: Тамара Леонова, Степан Чорнобривець, Віктор Барановський – розповідали про роботу над своїми книгами. Поет Петро Біба висловив думку, що дніпропетровські поети повинні глибше відображати індустріальну тематику, розкритикував вірші Федора Ісаєва, який не підвищує свого ідейно-політичного рівня, а значить, знижує цим художній рівень своєї поезії. Зауважив і те, що Спілка не займається колгоспною поетесою Фросиною Карпенко, не скеровує її творчого зростання, а через це останні вірші поетеси значно гірші її перших спроб.

Тамара Леонова // https://sites.google.com/site/litpridniprovj/proza/katalog/leonova Федір Ісаєв // http://bibliopazlu.blogspot.com/2012/02/90.html

Традиційно в більшості виступів говорилось про необхідність глибокого вивчення письменниками, як маститими, так і початківцями, марксистсько-ленінської теорії, про більш глибоке проникнення в тему дружби народів, про створення життєво правдивих образів позитивних героїв, про високоідейне і художнє втілення в літературі теми робітничого класу та колгоспного селянства.

На нараді взяли слово й київські гості: Олесь Гончар, критик Леонід Новиченко, поет М. Шеремет.

А після наради письменники зустрілись з читачами Дніпропетровська, відбулась читацька конференція, на якій виступило 19 учасників: начальник мартенівського цеху заводу імені Петровського І. Сочан, робітник заводу ім. Леніна, учасник літературної групи «Плавка» Каплюшенко, викладачка університету М. Калініченко та інші. Закінчилось все літературним вечором, на якому із читанням своїх творів виступили київські та дніпропетровські письменники.

 

Ірина Голуб
Бібліографія:

За високу ідейність і художню майстерність // Зоря. – 1952. – 20 лют.
За высокую идейность и художественное мастерство (на совещании писателей и литературного актива Днепропетровщины) // Днепров. правда. – 1952. – 20 февр.
Обласна нарада письменників і літературного активу // Зоря. – 1952. – 17 лют.
Посилити виховання, піднести творчу майстерність молодих літераторів // Зоря. – 1952. – 16 лют.
Створено: 27.05.2020
Редакція від 22.09.2020