Останін Геннадій Дмитрович
Геннадій Дмитрович Останін

Шахтар із творчою душею

Геннадій Дмитрович Останін народився на Уралі 3 квітня 1937 року. Дитинство хлопця було важким, голодним, а його батько помер на фронті. Вміння все робити своїми руками формувалося в сім’ї з дитячих років, поступово крок за кроком він виховував в собі почуття прекрасного, любові до навколишнього. Допитливий юнак годинами міг спостерігати за працею сусіда столяра, який майстрував із дерева усілякі вироби та вчив його прийомам обробки тієї чи іншої породи дерева, вмінню бачити красу цього матеріалу. Свій вільний від школи час працював у колгоспі, допомагаючи матері. Але завжди знаходив час, щоб малювати та мріяти вчитися в художньому училищі. Незважаючи на те, що роботи юнака членам приймальної комісії сподобалися, він змушений був відкласти свої потаємні бажання і повернутися додому, взявши на себе обов’язки годувальника родини.

У 1955 році Геннадій вступив до Грем’яченскої гірничопромислової школи. Закінчивши її, пішов працювати на шахту, спочатку машиністом підземних установок, пізніше опанував улюблену професію прохідника. Більша частина життя Геннадія пов’язана з шахтами, загальний стаж роботи на яких становить 45 років. Робота йому подобалася, трудився завжди на совість, але весь свій вільний час він невтомно вчився і відточував майстерність різьбяра.

Живопис аквареллю та маслом, карбування, 
різьблення, петриківський розпис, майоліка, 
вишивка гладдю, коренепластика… 
Усі його роботи справжні витвори мистецтва…

Самородок із народу

Не маючи художньої освіти, доходячи до всього своїм розумом, кмітливістю та старанністю, експериментуючи, майстер опанував багато різних художніх технік, а деякі види розробив сам. Геннадій Останін пробував себе в живописі аквареллю та маслом, карбуванні, різьбленні, пізнав секрети петриківського розпису. Багатогранність таланту майстра проявилася в розмаїтті його робіт: майоліка, карбування, вишивка гладдю, коренепластика. Особливо великої майстерності він досяг у різьбленні по дереву. Його спостережливість і здатність побачити в химерно вигнутих кореневищах дерева щось більше, легко народжує майбутні сюжети й образи. Майстер любить працювати з вербою, шовковицею, грушею, березою. Часто ходить по лісу в пошуках сухих дерев, коріння, з уламків яких виходять дуже цікаві казкові роботи.

Усі його роботи справжні витвори мистецтва, серед яких різьблені ікони, дерев'яні скульптури та маски, домашнє начиння і меблі, панно, картини.

Як схований у затишку горіх,
Із каменю вилущував дбайливо
Красу округлин, виточеність дива,
Таїння форм у променях лунких.
Галина І., «Різьбяр»

Самобутні твори різьбяра

Дарувати людям радість, пробуджувати в них уміння насолоджуватися прекрасним – мабуть, найголовніша риса художника-самородка. Відкривши для себе творчість мордовського скульптора Эрьзю, Геннадій Дмитрович визначився зі своїм вибором у мистецтві. Повніше втілити свій задум, своє бачення образу дозволяє художнику його улюблена казкова тематика. Для Г. Останіна характерне використання ефекту, в якому частини матеріалу залишаються необробленими, він поєднує контраст грубої поверхні дерева з гладкою полірованою. Це дає можливість акцентувати увагу на головних рисах потрібних деталей, наприклад: «Бахус», «Джин», «Натхнення», «Лісовик» та інші. Підкорюючись його творчій фантазії, кинута тріска або шматок дерева в умілих і сильних робочих руках гірника та художника перетворюється на містичного Мефістофеля або лицаря без страху і докору Дон Кіхота. 

Твори Геннадія Дмитровича – це своєрідні самобутні новели, які мають магічну силу та несуть людям світлу казкову радість. Після того, як його роботи були виставлені на ювілейній виставці у Павлоградському міському історико-краєзнавчому музеї, він отримав високу оцінку та визнання людей. До 225-річчя міста Павлограда народний майстер здивував  городян оригінальним виробом у вигляді ложки незвичайних розмірів (довжина 2,75 м, ширина 0,4 м, загальна площа різьблення 1100 кв. см), вирізаної з цільного шматка дерева, яка відображала в собі історію Павлограда в мініатюрі. Оскільки історія міста пов’язана з гусарами, то про них майстер нагадав в нижній частині ложки, де гусар тримає старий міський герб. У верхній частині сучасний шахтар тримає новий герб. А посередині диво-ложки майстер вмонтував годинник, який символізує плин часу та зв’язок віків.

Багато дарує майстер своїх скульптур в парки і сквери міста. Наприклад, у Дитячому парку м. Павлограда встановлені чудові скульптури кумедних герої мультиплікаційних фільмів, у дитячому оздоровчому таборі ім. С. Маркова є неповторна галявина казок, де можна побачити різноманітних казкових персонажів в натуральну величину.

Кожна робота народного умільця створювалася з індивідуальною особливістю. Загалом же а колекції Геннадія Останіна понад 600 робіт, і у кожну він вкладав невичерпне багатство душі та почуттів. Творчі доробки майстра неодноразово експонувалися на виставках народної творчості у Павлограді, Дніпрі, Києві, Польщі. У 2001 р. йому було присвоєно звання Народного майстра України. В рідному Павлограді постійно організовуються персональні виставки художника, вийшов чудовий фотоальбом робіт «Поема в дереві». З нагоди 80-річчя митця міська влада вручила ювілярові Почесний знак «За заслуги перед містом» II ступеню.