«ШЕЛТЕР+» – це свобода творчості. Ч. ІІ: Війна і творчість

«ШЕЛТЕР+» – це свобода творчості. Ч. ІІ: Війна і творчість

Україна, Дніпропетровська область

Назва культурно-громадського центру «ШЕЛТЕР+» у Кривому Розі перекладається як «укриття», «безпечне місце», і саме під час війни вона виправдовується уповні.

Криворізький культурно-громадський центр «ШЕЛТЕР+», заснований в 2002 році, відомий цікавими та змістовними проєктами і програмами далеко за межами Кривого Рогу. Концерти, фестивалі, фотоквести, театралізовані вистави, шоу-програми, вертепи об’єднують в творчих поривах людей різного віку, професій і соціального статусу. Співпраця з великою кількістю українських, зарубіжних і міжнародних організацій, благодійних фондів, бізнес-структур, з окремими митцями розширює кордони культурного впливу криворізького центру та популяризує українську культуру. 

Назва культурно-громадського центру «ШЕЛТЕР+» перекладається як укриття, безпечне місце і саме під час війни вона виправдовується вповні. Адже Центр реалізує нові проєкти та програми, продиктовані умовами часу – гуманітарна допомога людям, які вимушені покинути свої домівки, організація гуманітарного центру «Підтримка ВПО 24», психологічна підтримка й інтеграція переселенців у культурний простір міста. Про це розповідає співзасновник і програмний директор  центру Роман Морозов.

– Звичайний робочий день «ШЕЛТЕР+». Який він сьогодні?

– Щодня наш центр як великий мурашник, де кожен виконує свою функцію та має бути корисним і ефективним, робить щось важливе для себе, для людей, які поруч, для Перемоги і вірить у те, що робить. Для команди «ШЕЛТЕР+» – це наш культурний і гуманітарний фронт зі Starlink і генератором.

– Які найближчі плани культурно-громадського центру «ШЕЛТЕР+»?

– Зберегти всю нашу активність, наших відвідувачів. Сьогодні, коли світ стає все нестабільнішим, особливо, під час війни в нашій країні, саме гнучкість і здатність оперативно реагувати на виклики суспільства робить роль культурно-громадського центру «ШЕЛТЕР+» ще важливішою для Кривого Рогу.   
 
Наша діяльність – це певний внесок в культурний розвиток проукраїнського в нашому місті, інструмент побудови громадянського суспільства. В грудні в нашому центрі стартувала Зимова Школа Змінотворців. Створюємо можливості для об’єднання. Ми сіячі. Сіємо знання та натхнення. Хоча ключове завдання неформальної освіти Школи Змінотворців – давати не тільки знання, а й спонукати до дії. Ми даємо слухачам самоідентифікацію, віру в те, що можна все змінити, формуємо спільноту нетворкінг, доступ до мережі людей та ідей. Неможливо змінити країну, не змінивши свідомість людей. Єдиний спосіб пришвидшити позитивні зміни в розвитку держави – інтенсивно поширювати громадянські компетенції, готувати змінотворців, сприяти згуртуванню громадянського суспільства.

  

Зараз до нас звертається багато внутрішньо переміщених осіб: хто за допомогою, психологічною підтримкою, а хтось бажає долучитись до творчих ініціатив. Нам завжди потрібні люди з покликанням та ідеями.  Особлива увага тим, кому найважче виживати і розвиватися в нашому суспільстві – дітям-сиротам, людям з обмеженими можливостями, внутрішньо переміщеним особам. Намагаємось допомагати кожній людині, пов’язаній із «ШЕЛТЕР+», творчо розвиватися, зростати цілісними особистостями, реалізувати свій потенціал. Наприклад, Даша Самарцева стала професійним фотографом. Захоплення фотографією почалося зі зйомки концертів у «ШЕЛТЕР+».  

– Чого ніколи не буде у діяльності, творчості «ШЕЛТЕР+»?

– Однозначно, проросійського. Ми ніколи не зупиняємося на досягнутому, завершений вдало проєкт надихає нас і підштовхує вперед. Ми як маяк: стоїмо і світимо вдалину. 
 
– Робота з вимушеними переселенцями. Що зараз найбільш потрібне для них? Які труднощі виникають у роботі із вимушеними переселенцями?

– Вимушені переселенці – це серйозний виклик для нашого міста. Потрібно не лише гостинно зустріти переселенців, але й створити умови для їхнього тривалого перебування. Першочергові потреби – житло, робота, освіта.  

– Наш центр уже давно став прихистком для сотень українців, у яких війна забрала домівки. В центрі працює програма Психологічної підтримки для дітей і батьків у час війни разом із Благодійним Фондом «Голоси дітей». Паралельно з нашою культурно-громадською роботою продовжуємо реалізацію проєкта зі створення й облаштування Центру підтримки ВПО «24» в межах партнерства з UCBI – Українською ініціативою зміцнення громадської довіри, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID Ukraine. Намагаємось підійти до цього процесу максимально відповідально. Реалізація цього проєкту включає такі кроки: ремонт і дообладнання складських приміщень для гуманітарної допомоги; утеплення однієї стіни; проведення електрики, сантехніки; заміна частини вікон, дверей; ремонтні роботи в тимчасовому хостелі гуманітарного центру, підготовка кімнат для кухні-їдальні, душових, туалетів, приміщення для відпочинку та роботи, ресепшену, дитячої кімнати, громадської пральні, спільного простору (комп'ютерний центр). 

Але разом із вирішенням першочергових потреб намагаємось інтегрувати вимушених переселенців в наші культурно-мистецькі активності, підтримати їхні творчі ініціативи. Наприклад, як це було з Андрієм Богуном. Його внутрішньо переміщена творча родина знайшла прихисток у нас, у Кривому Розі. Родина Богунів відома не тільки у себе на Херсонщині, а й в Україні як творча команда. Андрій Богун – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки кінематографістів України, керівник Зразкового театрального колективу «Студія Простір». Його знають як актора, режисера, майстра плетіння з лози і фахівця з виготовлення металевих виробів у стилі стімпанку. Це саме його з дітьми і колегами ми бачимо в кліпі гурту «Антитіла», і саме його фільми отримували високі нагороди на різного рівня кінофестивалях. 

   

На батьківщині його театр «Студія Простір» запрошував на вистави за відомими творами «451 градус за Фаренгейтом» і «Квіти для Елджернона». 

Андрій своєю творчістю пропонує замислитись над вічними філософськими питаннями людського буття і залучає до цього дітей, підлітків.

Кривий Ріг мав унікальну можливість познайомитись із творчістю Андрія Богуна. В нашому центрі він запропонував курс із лозоплетіння, який дозволяє доторкнутись до старовинних традицій, які сьогодні переживають новий розквіт. Тим самим створив атмосферу відчуття себе на природі серед гамірного шуму машин і роботи заводів Кривого Рогу. Кожен учасник зміг особисто створити власний виріб. 

Потім були театральні прем’єри. Міні-вистава «Тінь» про життя акторів. Про ЖИТТЯ... У моновиставі «Водночас» на сцені герой спробував відчути внутрішній устрій миті життя, розбудити свідомість, пробудити жагу до життя і бажання насолоджуватися кожним моментом сьогодення. 

Яскравою театральною подією стала вистава на двох – «Діа/Моно/Лог» в тандемі з криворіжцем Павлом Осіковим. Моновистава про події війни. Два актори, два режисери, два сценаристи, два театри, дві людини, у яких різні долі, розповіли свої історії знайомства з війною, історію про знайомство двох творчих людей, про спільні проєкти... У кожного свій світ. У кожного свої проблеми. У кожного свій біль. 

Андрій Богун дійсно приніс до нашого міста новий формат театру одного актора. Він одразу сподобався глядачеві, а його вистави звучали на різних театральних майданчиках міста, викликаючи каскад емоцій, були і сльози, і  посмішки. Андрій також брав участь і в створенні вистав Театру одного актора «AVE». Працювати з ним було дуже комфортно... ЗСУ звільнили його населений пункт і настав час повернутись додому... Але це не означає, що на цьому все закінчиться!

Андрій Богун знову у Кривому Розі, а це означає, що буде дещо цікаве. А саме – невеличка фотостудія на КВАРТІ, але з повністю автономним світлом, що дозволяє створювати фото навіть під час блекауту. До речі, саме так і називається його проєкт «Блекаут Серця». Це не просто фотосесія, а справжня терапія.  

Ось так «ШЕЛТЕР+» у Кривому Розі єднає життя українців з різних куточків України своєю невпинною роботою, професійністю, бажанням допомогти.

– Основні загрози, виклики  для подальшого розвитку «ШЕЛТЕР+»?

– Тільки російські ракети. Всі інші перешкоди здолаємо, ресурси знайдемо, активності організуємо.

Ірина Кравець
Бібліографія:

Благодійний хостел та центр видачі гуманітарної допомоги: як у Кривому Розі в старій будівлі магазину «Торти» з’явився сучасний Центр підтримки ВПО «24» [Електронний ресурс.– Режим доступу: https://www.0564.ua/news/3511470/blagodijnij-hostel-ta-centr-vidaci-gumanitarnoi-dopomogi-ak-u-krivomu-rozi-v-starij-budivli-magazinu-torti-zavivsa-sucasnij-centr-pidtrimki-vpo-24-foto-video.– Назва з екрану.
«Ми можемо дати більше, ніж просто коробку з продуктами»: як в «Шelter+» допомагають ВПО інтегруватись в культурно-громадське життя Кривого Рогу [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://www.0564.ua/news/3471073/mi-mozemo-dati-bilse-niz-prosto-korobku-z-produktami-ak-v-selter-dopomagaut-vpo-integruvatis-v-kulturno-gromadske-zitta-krivogo-rogu-foto.– Назва з екрану.
Створено: 22.11.2024
Редакція від 22.11.2024