Іван Манжура «Степові думи та співи» (1889)

Літературні раритети Придніпров’я
Іван Манжура «Степові думи та співи» (1889)

До 130-річчя надрукування першої регіональної збірки віршів українською мовою

«Степові думи та співи» – єдина прижиттєва збірка поезій Івана Манжури, видана 1889 р. в С.-Петербузі в друкарні Імператорської Академії Наук після дозволу Петербурзького цензурного комітету в редакції та коштом професора Олександра Потебні, який і дав їй таку назву.

Цензура на третину скоротила збірку через любов автора до України, щоб послабити її соціальне звучання, були зроблені численні, як казав Манжура, «опустошення», заборонені поезії «Сум» та «Кобзар». Вона містила 34 ліричні вірші та баладу-поему «Ренегат», а також кілька віршових гуморесок («Дві миші», «Верша та болото», «Хміль та цибуля», «Жаба та коваль», «Вогонь та реп’ях», «Мед та редька», «Мачуха», «Як луччє»). Манжура боляче переживав, що йому не дали змоги в повному обсязі повідати свої «думи та співи» читачеві, що деякі літературні критики висловили несправедливі відгуки на його твори, дорікаючи незнанням української мови (Борис Грінченко), вживанням чудних або штучно вигаданих слів (Володимир Горленко), як от новотвір поета «тьмянуватий» (згодом один з улюблених епітетів Степана Васильченка), і таке широко відоме в народній мові слово, як «підзоряти» – піддивлятися.

Український письменник Данило Мордовець, відомі вчені, етнографи і філологи Олександр Потебня і Микола Сумцов вважали автора «Степових дум та співів» одним із кращих знавців народної української мови, відчули зміст поезії Івана Манжури. Потебню приваблювала чистота мови творів, оригінальність, відсутність наслідування, щирість, розмаїття образів, мужній стиль. М. Сумцов у листі до Омеляна Огоновського від 18.09.1894 р. назвав Манжуру найкращим поетом України після Тараса Шевченка. Філософ і мислитель Іван Франко засвідчив своє ставлення до творчості І. Манжури тим, що в укладеній ним антології «Акорди» (Львів, 1903) вмістив вісім віршів поета, вибір яких показує, що найбільше цінував Франко в поезії Манжури («Степ», «Лелії», «По весні», «Перший сніг», «Нечесна», «Бурлака», «Не згасла любов», «Буря на озері»). 

Вихід збірки у свій час став важливою подією не тільки в житті поета, а й в літературному житті краю. Серед літературних раритетів Придніпров’я кінця ХІХ століття це перша регіональна збірка віршів українською мовою. Відомо, що після надрукування весь наклад – 300 одиниць було направлено на продаж до Катеринослава у «Книгарню С.В. Єгорової на Проспекті», де у 1885–1886 рр. була редакція газети «Степь». «Степові думи та співи» – унікальне видання, яке і нині є бібліографічною рідкістю.

Фото надані авторкою