Томаківський район

Томаківська районна бібліотека для дорослих є головним інформаційним центром суспільного життя району.

Микола Капустянський, видатний український військовий і політичний діяч, один із засновників і керівників ОУН, відомий у світі та невідомий серед земляків.

По крихтах дослідники відновлюють біографію культурного та громадського діяча Олександра Осинського.

Історію козацької Томаківки збирали по краплинах різні люди у різні часи.

У її імені та прізвищі багато світла, хоча вона вважає себе цілковитим песимістом. І ще, вона може занотовувати весну. Так, насправді.

Директорка Томаківської ЦБС – гарна фахівчиня, справжня керівниця з великим творчим потенціалом, яка присвятила своє життя служінню її Величності Культурі.

Легенди твердять, що назва слободи Томаківка виникла від назви квітки – мак, маківка.

Ніна Похиленко, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва та українського гончарного ремесла, створює унікальні художні витвори.

Архітектори та краєзнавці по крихтах збирають інформацію про втрачену церкву в ім’я Архангела Михаїла в слободі Гологрушівці, відновлюють її історію.

Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.

Почесний громадянин Томаківки, вчитель математики, автор методики спірального навчання Олександр Ткачук також і автор трьох збірок поезій.

Чумакування проіснувало до 70–80 років XIX століття. Разом із ним зник цілий пласт української культури, пам’ять про яку залишилася в історичних свідченнях.

Володимир Андрійович Ромашко був не лише знаним ученим-археологом, якого поважали і з яким рахувалися колеги, а й досвідченим викладачем університету.

Кустарні промисли Катеринославщини та справжній український хутір – окраса виставки 1910 року.

Краєзнавча та громадська діяльність вчителя Михайла Лояна і сьогодні може слугувати прикладом для багатьох.

Приготуйте чумацьку кашу за старовинним рецептом та познайомтеся з народними легендами краю про чумацькі часи!

У неділю збирали до шлюбу молодих, вінчалися, з танцями, співом і жартами святкували весілля, відвозили молоду у дім молодого.

Він мав сміливість вдатися до жанру історичного епосу в поезії, для душі малював, впроваджував найсучасніші методи лікування у стоматології, був меценатом.