Вони – люди різного віку та професій, представники різних національностей. Але вже багато років їх об’єднує спільна риса – щира любов до української пісні.
Дідух – символ Різдвяних свят, нерозривного зв’язку поколінь. Нині стародавня українська традиція замість ялинки прикрашати Дідух відроджується в нашому краї.
Бали були не лише елементом культури, місцем відпочинку та спілкування, тут вирішували питання кар’єри, зав’язували знайомства, формували суспільну думку.
Сплетений з трав і квітів головний убір, прикрашений барвистими стрічками, наділений магічним змістом – це український дівочий вінок, символ чистоти і незаймано
Галина Миколаївна Хмель-Дунай – кандидат біологічних наук, доцент, викладач біохімії спорту Дніпровського інституту фізкультури, мовознавець, вишивальниця.
Дарувати людям радість, пробуджувати в них уміння насолоджуватися прекрасним найголовніша риса народного майстра України, різьбяра по дереву Геннадія Останіна.
Картини з вовни, створені директором народного музею-садиби Микити Коржа Наталією Іванівною Семеновою, наповнені глибоким змістом та шаною народних традицій.
Козацькі пісні Дніпропетровщини – важливий елемент культури та історії краю, історії України, невичерпне джерело знань про життя козаків і козацьку добу.
Маки, ніби червоні вогники, рясно ростуть на полях, луках, узбіччях усього Придніпров’я. Квітка є символом краси, багатства і пам’яті про загиблих на війні.
Народна медицина нашого краю є складовою частиною традиційно-побутової культури, в якій знайшов відображення світогляд народу, його багатий життєвий досвід.
Серед традиційних тем петриківського розпису є й особлива – Різдво. Навіть зима на петриківських мальовках яскрава і тепла, з особливим святковим настроєм.
Майстриня традиційної української вишивки, різноманітних видів рукоділля, роботи якої виставлялися в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького.
Українське весілля на Катеринославщині мало свої традиції, звичаї, обряди, надбані поколіннями. Перевірити вашу обізнаність традиціями краю допоможе тест.
Напередодні весілля наші предки пекли коровай, прощалися з дівочою та парубоцькою волею, прикрашали гільце, плели вінки, запрошували родичів і сусідів.