Савицький Микола Васильович
Микола Савицький – людина просвітництва

Відомий український учений у галузі будівництва Микола Васильович Савицький народився 15 січня 1954 р. у селі Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області в сім’ї робітників. 1971 р. закінчив із золотою медаллю Богданівську середню школу №1, а в 1976 р. – із відзнакою Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (нині – ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»), факультет «Промислове та цивільне будівництво», отримав кваліфікацію «інженер-будівельник».

Навчався в аспірантурі (1983–1986) і докторантурі (1991–1994) Науково-дослідного, проєктно-конструкторського та технологічного інституту бетону і залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР, м. Москва. Захистив кандидатську (1987) і докторську (1994) дисертації.

Працював у ДІБІ (1976–1977): старшим інженером у галузевій науково-дослідній лабораторії тепло-монтажних робіт науково-дослідного сектору, асистентом кафедри історії, теорії архітектури й архітектурної графіки, асистентом кафедри архітектури.

Військову службу відбував у Далекосхідному військовому окрузі в званні старшого лейтенанта-інженера на посадах заступника командира роти, виконроба, начальника речової служби будівельного батальйону, керівника групи проєктного інституту Міністерства оборони СРСР (1977–1980). Працював у Хабаровському політехнічному інституті старшим науковим співробітником кафедри будівельних конструкцій (1980–1981).

З 1981 р. й донині працює в ПДАБА (до 1994 – ДІБІ). Обіймав посади старшого наукового співробітника, асистента, доцента, професора, завідуючого кафедрою, професора кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій, проректора з наукової роботи (1996–2019). Обраний ректором з 9 січня 2019 р.

Отримав професійну атестацію як експерт із технічного обстеження будівель і споруд, інженер-проєктувальник у частині забезпечення механічного опору та стійкості, архітектор із архітектурного об'ємного проєктування, архітектор із розробки містобудівної документації, енергоаудитор з енергоаудиту в будівлях. Керував науково-технічними роботами на АЕС: Запорізькій, Хмельницькій, Курській (РФ), Бушерській (Іран). Був головним конструктором при проєктуванні визначних об’єктів, зокрема: Вежі вертикального монтажу і обслуговування космічних ракет (КБ «Південне», м. Дніпро), фундаментів турбоагрегатів Приморської ВЕС, Міжнародного виставкового центру (м. Київ), торгово-розважальних центрів у м. Дніпро, Бердянськ, Калінінград (РФ) та інших.

Відомий учений у галузі будівництва, засновник наукової школи «Архітектурно-конструктивно-технологічні системи для створення гармонійного антропогенно-природного середовища на основі збалансованого інноваційного розвитку та національних традицій». Має досвід сучасної підготовки інженерних і наукових кадрів, виконання інноваційних проєктів у співпраці з національним і міжнародним високотехнологічним бізнесом. Підготував тридцять трьох кандидатів і двох докторів технічних наук, є автором понад 600 публікацій; 17 монографій, підручників і навчальних посібників, 102 патентів і багатьох нормативно-технічних документів.

Призначався консультантом Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти, радником голови Держкомітету України з енергозбереження, членом Експертної ради ВАК України з архітектури, будівництва та геодезії, членом президії Ради проректорів із наукової роботи Міносвіти і науки України, радником із питань науки Дніпропетровського міського голови. Є головою вченої ради ДВНЗ ПДАБА, головою спецради із захисту докторських дисертацій, членом президії, головою секції «Будівництво та архітектура», Придніпровського наукового центру Національної академії наук та Міністерства освіти і науки України, керівником підкомітету «Конструкції з дерева» технічного комітету «Будівельні конструкції» Мінрегіонбуду України.

Почесний професор ПДАБА, Почесний мешканець села Богданівки, відзначений знаками Міносвіти і науки України «За наукові досягнення», «Петро Могила», Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Почесний працівник будівництва та архітектури», Дніпропетровської обласної ради «За розвиток громади», Дніпропетровської облдержадміністрації «За вагомий внесок у розвиток Дніпропетровської області», Дніпропетровського міського голови «За заслуги перед містом», двічі лауреат премії Академії будівництва України ім. академіка М.С. Буднікова.

Дійсний член Академії будівництва України, Української академії наук, Міжнародної академії біо-енерго-технологій, Української Ради з зеленого (екологічного) будівництва, Україно-американської асоціаціїі працівників вищої школи.