Десятки років небуття зазнав отаман повстанців Бабайківки Афанасій Левенець. Влада все робила, щоб стерти з пам’яті українців ім’я її жертовного героя.
Юрій Задоя – яскравий представник бандурного мистецтва, який своє життя присвятив популяризації народної музики і українського народного інструмента бандури.
Архівні джерела, іконографія, натурні дослідження дають уявлення про зниклу пам’ятку архітектури – церкву на честь святителя Христова Миколая у селі Бабайківці.
Василь Сологуб намагався бути правдивим, наскільки дозволяли обставини і умови радянського режиму. Любив свою землю, родину, друзів і був хорошою людиною.
Українське весілля на Катеринославщині мало свої традиції, звичаї, обряди, надбані поколіннями. Перевірити вашу обізнаність традиціями краю допоможе тест.
Володимир Падун – відомий український художник, майстер живопису та декоративного розпису, багато років викладав у Дніпровському театрально-художньому коледжі.
Микола Пасічний не став учителем як інші з його роду. Життя змінила Громадянська війна. 1920 року він пішов у повстанський загін боротися за самостійну Україну.
Давид Киприч був останнім отаманом повстанців із Бабайківського загону Самарського-Пасічного-Левенця. Він був непохитним у спротиві й вірним побратимом.
Никандр Дудка, ад’ютант кількох бабайківських отаманів фактично був начальником штабу, в загоні мав незаперечний авторитет, користувався великою повагою в селі.
Михайло Нездійминога – відомий на Приоріллі краєзнавець із Бабайківки, автор багатьох статей і трьох книг, присвячених історії рідного села та його жителям.
Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.
Напевне, не всі мешканці мікрорайону Інгулець, знають, що поруч з ними живе чарівник, здатний зі звичайного грушевого дерева та каменю творити шедеври.
1919–1921 роки в історії країни позначились вибухом повстань під національно-визвольними гаслами. Не залишилось осторонь старовинне козацьке село Бабайківка.
Напередодні весілля наші предки пекли коровай, прощалися з дівочою та парубоцькою волею, прикрашали гільце, плели вінки, запрошували родичів і сусідів.